пищаль
ПИЩА́ЛЬ, і, ж.
1. Старовинна вогнепальна зброя, схожа на рушницю.
На озброєнні повстанської армії того часу [XVII ст. ] були рушниці різних видів і назв (самопали, пищалі, рушниці), мушкети, пістолі, карабіни (з наук. літ.);
Над канапою, на завішеній килимом стіні, тьмаво поблискує старовинна козацька пищаль (О. Гончар).
2. Старовинна артилерійська гармата.
Словник української мови (СУМ-20)