Значення в інших словниках
-
пищаль —
пища́ль іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
пищаль —
-і, ж. 1》 Старовинна вогнепальна зброя, схожа на рушницю. 2》 Старовинна артилерійська гармата. 3》 Давньоруська назва ряду духових музичних інструментів (сопілка, дудка та ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пищаль —
Давньоруська назва високих за звучанням духових інструментів (сопелі, свирілі, зурни тощо).
Словник-довідник музичних термінів
-
пищаль —
ПИЩА́ЛЬ, і, ж. 1. Старовинна вогнепальна зброя, схожа на рушницю. На озброєнні повстанської армії того часу [XVII ст. ] були рушниці різних видів і назв (самопали, пищалі, рушниці), мушкети, пістолі, карабіни (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
пищаль —
ПИЩА́ЛЬ іст., ОРГА́НКА, СТРІЛЬБА́ діал. Лагодили (козаки) пищалі й гаківниці, панцири й кольчуги (О. Ільченко); Загриміли гармати, затріщали органки (П. Панч); А бідний бойко Сень Гандюк Стрільби не мав, хіба лиш лук (І. Франко).
Словник синонімів української мови
-
пищаль —
ПИЩА́ЛЬ, і, ж. 1. Старовинна вогнепальна зброя, схожа на рушницю. На озброєнні повстанської армії того часу [XVII ст. ] були рушниці різних видів і назв (самопали, пищалі, рушниці), мушкети, пістолі, карабіни (Іст.
Словник української мови в 11 томах
-
пищаль —
Пищаль, -лі ж. Пищаль. Мет. 423. Семип'ядную пищаль підняв і орлам сизоперим кулю на подарунок подарував. АД. І. 111.
Словник української мови Грінченка