плавник

ПЛАВНИ́К¹, а́, ч.

Те саме, що плаве́ць².

Рибка, почувши волю, стрепенулася, завмерла, підвівши червоні плавники під самий верх води, і зникла в глибині (М. Стельмах);

Спинний плавник.

ПЛАВНИ́К², у́, ч.

Дерева, уламки дерев, розбитих суден і т. ін., які плавають у воді або викинуті водою на берег.

Понад берегом з-під снігу визирали уламки плавнику. Це свідчило, що влітку хвилі викидають сюди дерево, винесене у море сибірськими річками (М. Трублаїні).

Значення в інших словниках

1. плавник — плавни́к 1 іменник чоловічого роду орган руху в риб і водоплавних тварин плавни́к 2 іменник чоловічого роду уламки дерев, розбитих суден  Орфографічний словник української мови
2. плавник — I -а, ч. Те саме, що плавець II. Спинний плавник. II -у, ч. Дерева, уламки дерев, розбитих суден і т. ін., які плавають у воді або викинуті водою на берег.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плавник — ПЛАВЕ́ЦЬ (хрящоподібний зовнішній орган руху у риб та інших водоплавних тварин), ПЛАВНИ́К рідше, ПЕРО́ розм.; КРИЛО́ діал. (у риб). Червоно поблискували плавцями краснопери (Ю. Збанацький); Золота рибка повільно ворушила прозорими плавниками (Л.  Словник синонімів української мови
4. плавник — ПЛАВНИ́К¹, а́, ч. Те саме, що плаве́ць². Рибка, почувши волю, стрепенулася, завмерла, підвівши червоні плавники під самий верх води, і зникла в глибині (Стельмах, І, 1962, 103); Спинний плавник. ПЛАВНИ́К², у́, ч. Дерева, уламки дерев, розбитих суден і...  Словник української мови в 11 томах