плавунець
ПЛАВУНЕ́ЦЬ, нця́, ч.
1. Великий жук, який живе в стоячій або слабопроточній прісній воді.
Мірошниченко, сполохавши плавунця, який брунатним гудзиком почав швидко увірчуватися у воду, напився з джерела (М. Стельмах);
Болотна черепаха живиться .. водяними комахами, зокрема личинками бабок, плавунцями (з наук. літ.).
2. Те саме, що плаву́нчик.
Словник української мови (СУМ-20)