плавунець
ПЛАВУНЕ́ЦЬ, нця́, ч.
1. Великий жук, який живе в стоячій або слабопроточній прісній воді.
Мірошниченко, сполохавши плавунця, який брунатним гудзиком почав швидко увірчуватися у воду, напився з джерела (Стельмах, II, 1962, 144);
Болотна черепаха живиться.. водяними комахами, зокрема личинками бабок, плавунцями (Визначник земноводних.., 1955, 85).
2. орн. Те саме, що плаву́нчик.
Словник української мови (СУМ-11)