1. Словник української мови в 11 томах

плавунець

ПЛАВУНЕ́ЦЬ, нця́, ч.

1. Великий жук, який живе в стоячій або слабопроточній прісній воді.

Мірошниченко, сполохавши плавунця, який брунатним гудзиком почав швидко увірчуватися у воду, напився з джерела (Стельмах, II, 1962, 144);

Болотна черепаха живиться.. водяними комахами, зокрема личинками бабок, плавунцями (Визначник земноводних.., 1955, 85).

2. орн. Те саме, що плаву́нчик.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плавунець — плавуне́ць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. плавунець — -нця, ч. 1》 Великий жук, який живе у стоячій або слабопроточній прісній воді. 2》 орн. Те саме, що плавунчик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плавунець — ПЛАВУНЕ́ЦЬ, нця́, ч. 1. Великий жук, який живе в стоячій або слабопроточній прісній воді. Мірошниченко, сполохавши плавунця, який брунатним гудзиком почав швидко увірчуватися у воду, напився з джерела (М. Стельмах); Болотна черепаха живиться .. Словник української мови у 20 томах