плавунець

плавуне́ць

-нця, ч.

1》 Великий жук, який живе у стоячій або слабопроточній прісній воді.

2》 орн. Те саме, що плавунчик.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плавунець — плавуне́ць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. плавунець — ПЛАВУНЕ́ЦЬ, нця́, ч. 1. Великий жук, який живе в стоячій або слабопроточній прісній воді. Мірошниченко, сполохавши плавунця, який брунатним гудзиком почав швидко увірчуватися у воду, напився з джерела (М. Стельмах); Болотна черепаха живиться .. Словник української мови у 20 томах
  3. плавунець — ПЛАВУНЕ́ЦЬ, нця́, ч. 1. Великий жук, який живе в стоячій або слабопроточній прісній воді. Мірошниченко, сполохавши плавунця, який брунатним гудзиком почав швидко увірчуватися у воду, напився з джерела (Стельмах, II, 1962, 144); Болотна черепаха живиться.. Словник української мови в 11 томах