плазма
ПЛА́ЗМА, и, ж.
1. Рідка частина крові.
Кров – це один з видів сполучної тканини. Вона складається з рідкої неклітинної речовини – плазми, яка має жовтувате забарвлення (з навч. літ.).
2. заст. Протоплазма.
Дія ростових речовин виявляється комплексно – вони беруть участь у багатьох процесах, властивих живій плазмі рослин (з наук. літ.);
Всі мікроорганізми мають білкову плазму (з наук.-попул. літ.).
3. Речовина в дуже іонізованому стані.
Плазма – це суміш відокремлених електронів і “оголених” ядер, що безладно рухаються. Саме з плазми і складаються зорі та Сонце, саме тут і відбуваються інтенсивні термоядерні реакції (з наук.-попул. літ.);
– Всесвіт великий і різноманітний: одні тіла перебувають в стані плазми, другі в стані закаменілості (О. Гончар);
Міжпланетна плазма;
Теорія плазми.
Словник української мови (СУМ-20)