плазун

ПЛАЗУ́Н, а́, ч.

1. Див. плазуни́.

2. перен. Той, хто по-рабському схиляється перед ким-, чим-небудь, догоджає комусь, принижується, вислужується перед кимсь.

[Убийбатько:] Благородних шкідників я щось не знаю. Всі вони підлі, а плазуни – особливо небезпечні. Один псує машини, а другий – людські душі (І. Микитенко);

Легше вмерти людиною, ніж жити плазуном (В. Козаченко).

Значення в інших словниках

1. плазун — плазу́н 1 іменник чоловічого роду, істота тварина плазу́н 2 іменник чоловічого роду, істота про людину  Орфографічний словник української мови
2. плазун — Плаз, полоз, ГАД; (танка) гусінь; (хто) лизоблюд, льокай, ПІДНІЖОК.  Словник синонімів Караванського
3. плазун — див. підлабузник  Словник синонімів Вусика
4. плазун — -а, ч. 1》 див. плазуни. 2》 перен. Той, хто по-рабському схиляється перед ким-, чим-небудь, догоджає комусь, принижується, вислужується перед кимсь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. плазун — ПЛАЗУ́Н (тварина), ПЛАЗ рідше, РЕПТИ́ЛІЯ зоол.; ГАД розм., ГА́ДИНА розм., ГИДЬ розм. (перев. про змій). Плазуни, в тому числі гекони, не мають постійної температури тіла (з журналу); Розвіявся димок...  Словник синонімів української мови
6. плазун — ПЛАЗУ́Н, а́, ч. 1. див. плазуни́. 2. перен. Той, хто по-рабському схиляється перед ким-, чим-небудь, догоджає комусь, принижується, вислужується перед кимсь. [Убийбатько:] Благородних шкідників я щось не знаю.  Словник української мови в 11 томах