плай
ПЛАЙ, ю, ч., діал.
Стежка в горах.
Юра йшов довгий час верхом, плаєм, лишаючи село по лівій руці (І. Франко);
[Юрасик:] І знов стежки розбіглися в два боки. Гірські плаї, неначе ті потоки, Розходяться галузками щомиті (П. Воронько).
Словник української мови (СУМ-20)