плай
ПЛАЙ, ю, ч., діал. Стежка в горах.
Юра йшов довгий час верхом, плаєм, лишаючи село по лівій руці (Фр., IV, 1950, 413);
[Юрасик:] І знов стежки розбіглися в два боки. Гірські плаї, неначе ті потоки, Розходяться галузками щомиті (Воронько, Казка.., 1957, 32).
Словник української мови (СУМ-11)