плантатор
ПЛАНТА́ТОР, а, ч.
Власник плантації (у 1 знач.);
// Будь-який визискувач.
Чи ми, немов невільники, під ляскіт канчука, На втіху злим плантаторам ударим тропака? (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)ПЛАНТА́ТОР, а, ч.
Власник плантації (у 1 знач.);
// Будь-який визискувач.
Чи ми, немов невільники, під ляскіт канчука, На втіху злим плантаторам ударим тропака? (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)