планувальник

ПЛАНУВА́ЛЬНИК¹, а, ч.

Фахівець із планування (див. планува́ння¹); той, хто займається плануванням.

ПЛАНУВА́ЛЬНИК², а, ч.

Механічне знаряддя для вирівнювання поверхні ґрунту (поливних, зрошуваних ділянок і т. ін.).

Перед останньою культивацією поверхню ґрунту вирівнюють тракторним планувальником (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. планувальник — планува́льник 1 іменник чоловічого роду, істота фахівець із планування планува́льник 2 іменник чоловічого роду знаряддя для вирівнювання ґрунту  Орфографічний словник української мови
2. планувальник — I -а, ч. 1》 Фахівець із планування (див. планування I); той, хто займається плануванням. 2》 спец. Програма, що відповідає за керування використанням сумісного ресурсу. II -а, ч. Механічне знаряддя для вирівнювання поверхні ґрунту (поливних, зрошуваних ділянок і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. планувальник — ПЛАНУВА́ЛЬНИК¹, а, ч. Фахівець із планування ( див. планува́ння¹); той, хто займається плануванням. ПЛАНУВА́ЛЬНИК², а, ч. Механічне знаряддя для вирівнювання поверхні грунту (поливних, зрошуваних ділянок і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах