платан
ПЛАТА́Н, а, ч.
1. Високе швидкоросле листяне дерево із зеленувато-сірим стовбуром і широкою кроною та лапатим листям.
У холодочку під платаном Дівча заквітчанеє спить... (Т. Шевченко);
Платан (чинара) – дерево першої величини. Дає ядрову цінну деревину (з наук. літ.).
2. тільки одн. Високоякісна червоно-бурого кольору деревина цієї рослини.
Словник української мови (СУМ-20)