платан
ПЛАТА́Н, а, ч.
1. Високе швидкоросле листяне дерево з зеленувато-сірим стовбуром і широкою кроною та лапатим листям.
У холодочку під платаном Дівча заквітчанеє спить… (Шевч., II, 1963, 385);
Платан (чинара) — дерево першої величини. Дає ядрову цінну деревину (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 80).
2. тільки одн. Високоякісна червоно-бурого кольору деревина цієї рослини.
Словник української мови (СУМ-11)