платан
ПЛАТА́Н, а, ч.
1. Високе швидкоросле листяне дерево з зеленувато-сірим стовбуром і широкою кроною та лапатим листям.
У холодочку під платаном Дівча заквітчанеє спить… (Шевч., II, 1963, 385);
Платан (чинара) — дерево першої величини. Дає ядрову цінну деревину (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 80).
2. тільки одн. Високоякісна червоно-бурого кольору деревина цієї рослини.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- платан — плата́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- платан — -а, ч. 1》 Високе швидкоросле листяне дерево з зеленувато-сірим стовбуром, широкою кроною та лапатим листям. 2》 тільки одн. Високоякісна червоно-бурого кольору деревина цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- платан — Плата́н, -на; -та́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- платан — ПЛАТА́Н, а, ч. 1. Високе швидкоросле листяне дерево із зеленувато-сірим стовбуром і широкою кроною та лапатим листям. У холодочку під платаном Дівча заквітчанеє спить... (Т. Шевченко); Платан (чинара) – дерево першої величини. Словник української мови у 20 томах
- платан — плата́н (грец. πλάτανος, від πλατύς – широкий) рід рослин родини платанових. Широколисті дерева. Поширені у Північній Америці, Південно-Східній Європі й Малій Азії. Деревина платана йде на виготовлення меблів. Словник іншомовних слів Мельничука
- платан — Декоративне дерево родини платанових, широка крона, вис. до 30 м; листки лопатеві; кора лущиться вел. пластами; в Україні як декоративні вирощують п. сх. (чинар), п. зх. і п. кленолистий; деревина — меблевий матеріал. Універсальний словник-енциклопедія
- платан — ПЛАТА́Н (дерево); ЧИНА́РА (ЧИНА́Р) (східний). Вони сіли на лавці під гіллястим платаном, що був посаджений ще кимось давно і чудом зберігся, дає тінь, розкинувши крону якраз посеред подвір'я (О. Гончар); Тиха чинара дрімала в кишлаку (Д. Словник синонімів української мови