1. Словник української мови в 11 томах

плата

ПЛА́ТА, и, ж.

1. Винагорода за виконану працю, послугу й т. ін.

Соб, бицю, коло плота — яка плата, така і робота (Номис, 1864, № 10362);

Вирядили [багатії] шукачів та слідців, і обіцяли велику їм плату й нагороду: «аби ви нам того отамана узяли» (Вовчок, І, 1955, 361);

— Я зробив сей хрест важким, то й мушу я нести його. Давайте. За сюю працю не візьму я плати (Л. Укр., І, 1951, 445);

Хочеш заробити — працюй, за те тобі і плата, і премія, ще й пошана (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 27);

*Образно. — За це [за вбивства] вони [окупанти] заплатять страшною платою (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 151);

*У порівн. Ти працював — і осені принаду Узяв, як чесну плату від землі (Рильський, І, 1956, 187);

// перен. Віддяка, нагорода за що-небудь.

Її син.. став злодієм? Та ще у кого? Рідного батька-матір обікрав!.. Це плата за науку, за те, що вигодували-виростили його… (Мирний, IV, 1955, 40);

Поранений і посивілий,.. Переступлю старий поріг. Руками сплесне сива мати, По зморшках сльози потечуть, І це, як в пісні, буде плата За довгу ту, нелегку путь (Стельмах, V, 1963, 160).

2. Відшкодування вартості одержаного або використаного; те, чим відшкодовують.

Податі були великі, плата за землю була чимала (Н.-Лев., II, 1956, 366);

— Іде правда на землю. Всі будуть учитися, хто хоче, без плати (Вас., Вибр., 1954, 15);

Квартирна плата.

♦ Збива́ти (зби́ти) пла́ту див. збива́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плата — (розрахунок за працю) зарплата, (за що) оплата, платня, (додаткова) доплата. Словник синонімів Полюги
  2. плата — пла́та 1 іменник жіночого роду винагорода пла́та 2 іменник жіночого роду в електротехніці Орфографічний словник української мови
  3. плата — (грішми) платня, винагорода, (митцям) гонорар, (не грішми) віддяка, нагорода, ур. мзда; (підплата) хабар; (за морський вантаж) фрахт; П. (помста) розплата, відплата; (дія) платіж, виплата, сплата. Словник синонімів Караванського
  4. плата — див. винагорода; подяка; помста Словник синонімів Вусика
  5. плата — I -и, ж. 1》 Винагорода за виконану працю, послугу і т. ін. || перен. Віддяка, нагорода за що-небудь. 2》 Відшкодування вартості одержаного або використаного; те, чим відшкодовують. Орендна плата. II -и, ж. 1》 Змінна панель з електронними компонентами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. плата — див. платіж, получка, уплата Словник чужослів Павло Штепа
  7. плата — ПЛА́ТА¹, и, ж. 1. Винагорода за виконану працю, послугу й т. ін. Соб, бицю, коло плота – яка плата, така і робота (Номис); Вирядили [багатії] шукачів та слідців, і обіцяли велику їм плату й нагороду: “аби ви нам того отамана узяли” (Марко Вовчок);... Словник української мови у 20 томах
  8. плата — Плата, як у кота. Мало платять. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. плата — ЗАРОБІ́ТОК (плата за виконану роботу), ЗАРІ́БОК (ЗАРО́БОК) рідше, ЗАСЛУЖЕНИ́НА діал., ДОРО́БОК діал., ЗАЖИ́ВОК діал.; ПРИРОБІ́ТОК (додатковий заробіток); ОКЛА́Д, СТА́ВКА (зарплата, установлена відповідно до посади, кваліфікації тощо). Словник синонімів української мови
  10. плата — рос. плата 1. Кошти, що їх належить сплачувати за придбані товари, за використані ресурси, за наданий кредиту формі розрахунків за зобов'язаннями, у вигляді встановлених законом внесків. Eкономічна енциклопедія
  11. плата — Плата, -ти ж. Плата, вознагражденіе. Ратуй, ратуй да ти, козаченьку, мене, буде тобі превелика плата од мене. Мет. 101. Словник української мови Грінченка