плата

ЗАРОБІ́ТОК (плата за виконану роботу), ЗАРІ́БОК (ЗАРО́БОК) рідше, ЗАСЛУЖЕНИ́НА діал., ДОРО́БОК діал., ЗАЖИ́ВОК діал.; ПРИРОБІ́ТОК (додатковий заробіток); ОКЛА́Д, СТА́ВКА (зарплата, установлена відповідно до посади, кваліфікації тощо). Заробіток лікарського практиканта був невеличкий і зовсім недостатній для нових життєвих вимог Безбородька (Ірина Вільде); Лісорубові не вистачало заробітку, щоб прогодувати свою невелику сім'ю (Т. Масенко); (Герміона:) Даремне ти, Антею, не взяв від нього грошей.. Сяк чи так, а се ж твоя заслуженина (Леся Українка); Я не чужу телицю взяв, а свою: вона мій заживок (Словник Б. Грінченка); Син живе не на свої шістсот, він має ще приробіток поверх того (І. Сенченко). — Пор. пла́та.

ПЛА́ТА (розрахунок за виконану працю, за щось придбане, використане і т. ін.), РОЗПЛА́ТА, ПЛАТІ́Ж, ВИНАГОРО́ДА, ЦІНА́, ЗАПЛА́ТА розм., УТРИ́МАННЯ заст., ЖА́ЛУВАННЯ заст., МЗДА заст.; ДОПЛА́ТА, ПРИПЛА́ТА (додаткова); ОПЛА́ТА (грошова); ЗАРПЛА́ТА, ПЛАТНЯ, ЗАРПЛАТНЯ́ розм., ПОЛУ́ЧКА розм. (заробітна); ПОДЕ́НЩИНА, ПОДЕ́ННЕ (ПОДЕ́ННА) у знач. ім., розм. (поденна). Усе так само ходила удова на панщину, та усе менша їй плата була (Марко Вовчок); (Другий левіт:) Майстрам громадським саме йде розплата за їх роботу при царських палатах (Леся Українка); — Приходь увечері. Мішок порожній захопи з собою. Перший платіж, два пуди, дам (А. Головко); Пунктуально о шостій годині прибули складачі, що за окрему винагороду зобов'язались до ранішньої роботи (І. Франко); А ціни і не сказав (хазяїн), по чому платитиме Трохимові, чи у день, чи потиженно (Г. Квітка-Основ'яненко); (Степан:) Я вам ніколи нічого злого не вчинив, окрім того, що наробився вам, як віл, без найменшої заплати!.. (М. Кропивницький); — Утримання їм (жовнірам) два роки не сплачено (З. Тулуб); По всій Московщині в ті роки платили жалування царевим слугам тільки міддю (О. Ільченко); Барабан, флейта та скрипка — весільний ансамбль — знаходився в кожному містечку за невелику мзду (Ю. Смолич); — Де ж тепер візьмеш цілих п'ятдесят копійок за день? Це в самій Таврії не завжди косарі мають таку оплату (М. Стельмах); Маркові визначили зарплату, харчі і спецодяг (М. Трублаїні); Тяжко було йому жити на сімнадцять карбованців платні (С. Васильченко); А з заводу ти наче летів, Щоб порадувать друзів, рідню, Й непомітно до серця тулив Свою першу в житті зарплатню! (В. Бичко); Проміння сонця гріло тучку, хитались віти золоті, коли він матері получку приніс уперше у житті (В. Сосюра). — Пор. заробі́ток.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плата — (розрахунок за працю) зарплата, (за що) оплата, платня, (додаткова) доплата. Словник синонімів Полюги
  2. плата — пла́та 1 іменник жіночого роду винагорода пла́та 2 іменник жіночого роду в електротехніці Орфографічний словник української мови
  3. плата — (грішми) платня, винагорода, (митцям) гонорар, (не грішми) віддяка, нагорода, ур. мзда; (підплата) хабар; (за морський вантаж) фрахт; П. (помста) розплата, відплата; (дія) платіж, виплата, сплата. Словник синонімів Караванського
  4. плата — див. винагорода; подяка; помста Словник синонімів Вусика
  5. плата — I -и, ж. 1》 Винагорода за виконану працю, послугу і т. ін. || перен. Віддяка, нагорода за що-небудь. 2》 Відшкодування вартості одержаного або використаного; те, чим відшкодовують. Орендна плата. II -и, ж. 1》 Змінна панель з електронними компонентами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. плата — див. платіж, получка, уплата Словник чужослів Павло Штепа
  7. плата — ПЛА́ТА¹, и, ж. 1. Винагорода за виконану працю, послугу й т. ін. Соб, бицю, коло плота – яка плата, така і робота (Номис); Вирядили [багатії] шукачів та слідців, і обіцяли велику їм плату й нагороду: “аби ви нам того отамана узяли” (Марко Вовчок);... Словник української мови у 20 томах
  8. плата — Плата, як у кота. Мало платять. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. плата — ПЛА́ТА, и, ж. 1. Винагорода за виконану працю, послугу й т. ін. Соб, бицю, коло плота — яка плата, така і робота (Номис, 1864, № 10362); Вирядили [багатії] шукачів та слідців, і обіцяли велику їм плату й нагороду... Словник української мови в 11 томах
  10. плата — рос. плата 1. Кошти, що їх належить сплачувати за придбані товари, за використані ресурси, за наданий кредиту формі розрахунків за зобов'язаннями, у вигляді встановлених законом внесків. Eкономічна енциклопедія
  11. плата — Плата, -ти ж. Плата, вознагражденіе. Ратуй, ратуй да ти, козаченьку, мене, буде тобі превелика плата од мене. Мет. 101. Словник української мови Грінченка