плата
ПЛА́ТА¹, и, ж.
1. Винагорода за виконану працю, послугу й т. ін.
Соб, бицю, коло плота – яка плата, така і робота (Номис);
Вирядили [багатії] шукачів та слідців, і обіцяли велику їм плату й нагороду: “аби ви нам того отамана узяли” (Марко Вовчок);
– Я зробив сей хрест важким, то й мушу я нести його. Давайте. За сюю працю не візьму я плати (Леся Українка);
Хочеш заробити – працюй, за те тобі і плата, і премія, ще й пошана (М. Ю. Тарновський);
* Образно. – За це [за вбивства] вони [окупанти] заплатять страшною платою (Ю. Бедзик);
* У порівн. Ти працював – і осені принаду Узяв, як чесну плату від землі (М. Рильський);
// перен. Віддяка, нагорода за що-небудь.
Її син .. став злодієм? Та ще у кого? Рідного батька-матір обікрав! .. Це плата за науку, за те, що вигодували-виростили його... (Панас Мирний);
Поранений і посивілий, .. Переступлю старий поріг. Руками сплесне сива мати, По зморшках сльози потечуть, І це, як в пісні, буде плата За довгу ту, нелегку путь (М. Стельмах).
2. Відшкодування вартості одержаного або використаного; те, чим відшкодовують.
Податі були великі, плата за землю була чимала (І. Нечуй-Левицький);
– Іде правда на землю. Всі будуть учитися, хто хоче, без плати (С. Васильченко);
Квартирна плата.
Збива́ти / зби́ти ціну́ (пла́ту) див. збива́ти.
△ (1) Заробі́тна пла́та (платня́) – плата за виконану роботу.
Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя і внесені до сімейного бюджету або внесені на його особистий рахунок у банківську (кредитну) установу (з мови документів);
Спитав, які є ще питання. – Про затримку заробітної плати на тютюновій фабриці Гурарія, – доповідає Сара Гутман (А. Головко);
Кредиторську заборгованість становлять переважно невиплачені податки й заробітна платня, несплачені борги тощо (з наук. літ.);
Погіршення фінансового стану підприємств спонукає роботодавців до зменшення заробітної платні та нерегулярної її виплати (з навч. літ.);
(2) Кварти́рна пла́та (платня́) – плата за користування житловим приміщенням, а також комунальні послуги.
Тася ще сказала, що завтра має внести квартирну плату (С. Журахович);
(3) Накладна́ пла́та – спосіб грошового розрахунку між відправником і одержувачем, при якому одержувач сплачує вартість товару або кореспонденції для передачі її відправникові.
Вислати книжку накладною платою;
(4) Номіна́льна заробі́тна пла́та – сума грошей, яку отримує робітник за виконану роботу.
Розмір номінальної заробітної плати не дає реального уявлення про життєвий рівень робітника, рівень його споживання (з наук. літ.);
(5) Реа́льна заробі́тна пла́та – кількість предметів споживання й послуг, які може мати працівник на свою номінальну заробітну плату.
Існує показник реальної заробітної плати, який є важливим показником рівня життя (з наук. літ.);
Реальна зарплата в Україні знизилася до рівня, який не забезпечує працівникові обсяги споживання матеріальних благ та послуг, достатні для відновлення його фізичної та інтелектуальної здатності до праці (з газ.);
(6) Страхова́ пла́та <�Страхови́й вне́сок>:
а) грошова сума, яку періодично вносить особа чи установа за себе або своє майно згідно з договором про страхування.
Відомо, що в 1310 році в Брюгге (Бельгія) була заснована страхова плата, яка здійснювала страхування вантажів, які перевозили морем (з наук. літ.);
У практиці українських страховиків і в українському законодавстві частіше використовується термін “страхова плата”, або “страховий внесок”; це синоніми (з наук.-попул. літ.);
б) те саме, що страхо́вка 2.
Страховка банковских залогов.
ПЛА́ТА², и, ж.
Пластина з електроізоляційного матеріалу для розміщення на ній електро- і радіоелементів якого-небудь радіоелектронного або електротехнічного пристрою.
△ (1) Матери́нська пла́та.
Значення в інших словниках
- плата — (розрахунок за працю) зарплата, (за що) оплата, платня, (додаткова) доплата. Словник синонімів Полюги
- плата — пла́та 1 іменник жіночого роду винагорода пла́та 2 іменник жіночого роду в електротехніці Орфографічний словник української мови
- плата — (грішми) платня, винагорода, (митцям) гонорар, (не грішми) віддяка, нагорода, ур. мзда; (підплата) хабар; (за морський вантаж) фрахт; П. (помста) розплата, відплата; (дія) платіж, виплата, сплата. Словник синонімів Караванського
- плата — див. винагорода; подяка; помста Словник синонімів Вусика
- плата — I -и, ж. 1》 Винагорода за виконану працю, послугу і т. ін. || перен. Віддяка, нагорода за що-небудь. 2》 Відшкодування вартості одержаного або використаного; те, чим відшкодовують. Орендна плата. II -и, ж. 1》 Змінна панель з електронними компонентами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плата — див. платіж, получка, уплата Словник чужослів Павло Штепа
- плата — Плата, як у кота. Мало платять. Приповідки або українсько-народня філософія
- плата — ЗАРОБІ́ТОК (плата за виконану роботу), ЗАРІ́БОК (ЗАРО́БОК) рідше, ЗАСЛУЖЕНИ́НА діал., ДОРО́БОК діал., ЗАЖИ́ВОК діал.; ПРИРОБІ́ТОК (додатковий заробіток); ОКЛА́Д, СТА́ВКА (зарплата, установлена відповідно до посади, кваліфікації тощо). Словник синонімів української мови
- плата — ПЛА́ТА, и, ж. 1. Винагорода за виконану працю, послугу й т. ін. Соб, бицю, коло плота — яка плата, така і робота (Номис, 1864, № 10362); Вирядили [багатії] шукачів та слідців, і обіцяли велику їм плату й нагороду... Словник української мови в 11 томах
- плата — рос. плата 1. Кошти, що їх належить сплачувати за придбані товари, за використані ресурси, за наданий кредиту формі розрахунків за зобов'язаннями, у вигляді встановлених законом внесків. Eкономічна енциклопедія
- плата — Плата, -ти ж. Плата, вознагражденіе. Ратуй, ратуй да ти, козаченьку, мене, буде тобі превелика плата од мене. Мет. 101. Словник української мови Грінченка