платиніт
ПЛАТИНІ́Т, у, ч.
Сплав заліза з нікелем, що має однаковий із склом і пла́тиною коефіцієнт об'ємного розширення і застосовується при виготовленні вакуумної апаратури та електричних ламп розжарювання.
Платиніт – це сталь, яка містить 0,15% вуглецю і 46% нікелю (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)