платиніт
ПЛАТИНІ́Т, у, ч. Сплав заліза з нікелем, що має однаковий із склом і пла́тиною коефіцієнт об’ємного розширення і застосовується при виготовленні вакуумної апаратури та електричних ламп розжарювання.
Платиніт — це сталь, яка містить 0,15% вуглецю і 46% нікелю (Цікава хімія, 1954, 113).
Словник української мови (СУМ-11)