плато

ПЛАТО́, невідм., с.

Підвищена рівнина, що підноситься над рівнем моря більше як на 200 м; плоскогір'я.

Навкруги була рівнина, безкрає сіро-жовтувате плато (О. Десняк);

Дорога пішла спершу трохи вгору, а потім рівним плато (В. Гжицький);

Плато .. має рівну або хвилясту, слабо розчленовану поверхню (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. плато — плато́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. плато — див. Земля  Словник синонімів Вусика
3. плато — невідм., с. Підвищена рівнина, що підноситься над рівнем моря більш як на 200 м; плоскогір'я.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. Плато — Платформа, підвищення ложі на Сході, де перебуває Високоповажний майстер, і перед 1-м і 2-м Стражниками. Звичайно до плато Майстра ведуть три сходинки. До плато 1-го Стражника ведуть дві сходинки, а до плато 2-го Стражника – одна.  Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
5. плато — плато́ (франц. plateau, від plat – плоский) 1. Підвищена рівнина з плескатою або слабохвилястою поверхнею, відмежована від навколишніх просторів уступами. 2. Піднос без бортів, підставка.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. плато — ПЛОСКОГІ́Р'Я, ПЛАТО́. Сад, вихилюючися к півночі, розкидався по плоскогір'ї (І. Франко); Понад Дніпром, на широкому плато, араби поставили намети (Н. Рибак).  Словник синонімів української мови
7. плато — ПЛАТО́, невідм., с. Підвищена рівнина, що підноситься над рівнем моря більше як на 200 м; плоскогір’я. Навкруги була рівнина, безкрає сіро-жовтувате плато (Десняк, Десну..  Словник української мови в 11 томах