платтячко
ПЛА́ТТЯЧКО, а, с.
Зменш.-пестл. до пла́ття.
Через подвір'я – мотузка, на якій випране шмаття: штанці та сорочечка хлопця-підлітка, голубеньке платтячко дівчинки (Григорій Тютюнник);
– Платтячко моє перемива [служниця] та коли було головку змиє (Г. Квітка-Основ'яненко);
Не родися в платтячку, а родися в щастячку (Номис).
Словник української мови (СУМ-20)