плахіття
ПЛАХІ́ТТЯ, я, с., розм.
Те саме, що пла́ття 1, 2.
[Другий ткач:] Дивіться, дивіться на жінок. От так наші! Чи бач, як підіймають плахіття! (Леся Українка);
Дівчина .. стала, оправляючи зіжмакане плахіття (Іван Ле);
Взявши своє убоге плахіття, покинула [Оксана] дядькову оселю (Л. Яновська).
Словник української мови (СУМ-20)