плачинда
ПЛАЧИ́НДА, и, ж.
Виріб із тіста (переважно прісного), що має плескату форму, з начинкою із сиру, гарбуза і т. ін. або без неї; вид пирога.
Він .. майже нічого не їв, тільки пережував плачинду .. та ковтнув склянку зельтерської з сиропом (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)