плащик
ПЛА́ЩИК, а, ч.
Зменш.-пестл. до плащ.
Панич поклав портфель на піаніно і поміг Насті скинути плащика (Леся Українка);
Накинувши на плечі коротенький плащик сеньйори Грачіолі й перевіривши свій пістолет, Доріс вислизнула з будинку (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)