плащик
ПЛА́ЩИК, а, ч. Зменш.-пестл. до плащ.
Панич поклав портфель на піаніно і поміг Насті скинути плащика (Л. Укр., III, 1952, 582);
Накинувши на плечі коротенький плащик сеньйори Грачіолі й перевіривши свій пістолет, Доріс вислизнула з будинку (Загреб., Європа 45, 1959, 546).
Словник української мови (СУМ-11)