плащик
ПЛА́ЩИК, а, ч. Зменш.-пестл. до плащ.
Панич поклав портфель на піаніно і поміг Насті скинути плащика (Л. Укр., III, 1952, 582);
Накинувши на плечі коротенький плащик сеньйори Грачіолі й перевіривши свій пістолет, Доріс вислизнула з будинку (Загреб., Європа 45, 1959, 546).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плащик — пла́щик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- плащик — Пла́щик, перен. Покривка, прикриття. ● Плащик байдужности — прикриття байдужості. Треба взагалі скинути з себе плащик байдужности для церкви, і особливо в таких разах, де можна б супроти иньших задокументувати приналежність до рускої народної церкви... Українська літературна мова на Буковині
- плащик — -а, ч. Зменш.-пестл. до плащ. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плащик — ПЛА́ЩИК, а, ч. Зменш.-пестл. до плащ. Панич поклав портфель на піаніно і поміг Насті скинути плащика (Леся Українка); Накинувши на плечі коротенький плащик сеньйори Грачіолі й перевіривши свій пістолет, Доріс вислизнула з будинку (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
- плащик — пла́щик 1. → плащ 1 2. → плащ 2 Лексикон львівський: поважно і на жарт