1. Українська літературна мова на Буковині

плащик

Пла́щик, перен. Покривка, прикриття.

● Плащик байдужности — прикриття байдужості. Треба взагалі скинути з себе плащик байдужности для церкви, і особливо в таких разах, де можна б супроти иньших задокументувати приналежність до рускої народної церкви, треба се і зробити (Б., 1895, 89, 2); Все, що з народу виходило, покидало разом з заміною сірака на сурут также все те, що було народним, відцурувалося від народу. [...] Треба скинути з себе плащик байдужности і народ навчить ся нас відріжняти від иньших сурдутовців (Б., 1896, 81, 1)

// пол. pod płaszczykiem — під виглядом, під ширмою, під покривкою.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плащик — пла́щик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. плащик — -а, ч. Зменш.-пестл. до плащ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плащик — ПЛА́ЩИК, а, ч. Зменш.-пестл. до плащ. Панич поклав портфель на піаніно і поміг Насті скинути плащика (Леся Українка); Накинувши на плечі коротенький плащик сеньйори Грачіолі й перевіривши свій пістолет, Доріс вислизнула з будинку (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  4. плащик — пла́щик 1. → плащ 1 2. → плащ 2 Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. плащик — ПЛА́ЩИК, а, ч. Зменш.-пестл. до плащ. Панич поклав портфель на піаніно і поміг Насті скинути плащика (Л. Укр., III, 1952, 582); Накинувши на плечі коротенький плащик сеньйори Грачіолі й перевіривши свій пістолет, Доріс вислизнула з будинку (Загреб., Європа 45, 1959, 546). Словник української мови в 11 томах