плеканє

Пле́ка́нє. Догляд, вирощування, розведення (свійських тварин та сільськогосподарських культур). Міністер рільництва готов іменувати дорадника для молочного господарства, плеканя товару і господарского кредиту на Буковині (Б., 1899, 35, 1); "Зарібків великих стоваришенє не ме мати, але сего не сьміємо й бажати, бо ціль стоваришеня не є здобуте великого зарібку, але нести членам полекші при плеканю худоби ” (Канюк, 1906, 10); Ц[ісарско]-к[оролівский] радник домен Еміль Баєр заступає господарску науку, справи торговельні і митові, господарскі вистави, плекане і продукцию ростин, гноярство і господарскі тварини (Товариш, 1908, 204); Ц[ісарско]-к[оролівский] радник прави- тельства Антін Захар заступає плекане худоби рогової, безрог, овець, кіз і птахи домашної, молочарство і статистику (Товариш, 1908, 204); Віце-президент [Ради культури краєвої], також іменований цісарем, — Антін Лукасевич, посесор дібр, котрий заступає плекане коний і ловецтво (Товариш, 1908, 204)

// порівн. укр. плекати — доглядати, годувати; нім. pflegen — доглядати, ходити (за ким, чим), die Pflege — догляд, турбота.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me