1. Українська літературна мова на Буковині

плахта

Пла́хта. Полотняний мішок, чохол. Несесери з накритєм до стола, пуделка на капелюхи мужескі і дамскі, піхви на парасолі, ремінці до клунків, плєди і плахти на плєди і шуби (Б., 1899, рекл.)

// порівн. пол. płachta — 1) полотнище, парусина, 2) велика шматок полотна.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плахта — Покривало [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. плахта — пла́хта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. плахта — СПІДНИЦЯ, зн. плахтина; (на стіні) килим, (на ліжку) покривало. Словник синонімів Караванського
  4. плахта — -и, ж. 1》 Жіночий одяг типу спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ перев. вовняної картатої тканини. 2》 Картата декоративна тканина. 3》 Покривало або килим із такої тканини. 4》 В західних областях України – верхній одяг з полотна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. плахта — Пла́хта, -ти; пла́хти́, пла́хо́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. плахта — ПЛА́ХТА, и, ж. 1. Жіночий одяг типу спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ переважно вовняної картатої тканини. Продай, милий, дві телички, Та справ мені дві спіднички, Щоб я в плахті не ходила, Щоб я людей не смішила (П. Словник української мови у 20 томах
  7. плахта — пла́хта: ◊ широко як пла́хта і тонко як ни́тка ірон. про пронос, дизентерію (ст)|| = бігунка Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. плахта — Жіночий поясний одяг, зшитий з двох довгих пілок вовняної тканини, витканої з різнокольорової пряжі; називають за кольором: синятка, червчатка; за формою орнаменту: кватирчаста, хрещата, картата, клітчаста; за малюнком: степова, мотилівка... Універсальний словник-енциклопедія
  9. плахта — КИ́ЛИМ (тканий, набивний тощо, найчастіше ворсистий, з візерунками виріб для вкривання підлоги, оздоблювання стін і т. ін.); КОЦ (КОЦЬ) розм. (ворсовий пристрижений однобічний); ЛІ́ЖНИК (кустарний); ПЛА́ХТА, ПЛАХТИ́НА (з картатої декоративної тканини). Словник синонімів української мови
  10. плахта — ПЛА́ХТА, и, ж. 1. Жіночий одяг типу спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ переважно вовняної картатої тканини. Продай, милий, дві телички, Та справ мені дві спіднички, Щоб я в плахті не ходила, Щоб я людей не смішила (Чуб. Словник української мови в 11 томах