плахта
ПЛА́ХТА, и, ж.
1. Жіночий одяг типу спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ переважно вовняної картатої тканини.
Продай, милий, дві телички, Та справ мені дві спіднички, Щоб я в плахті не ходила, Щоб я людей не смішила (П. Чубинський);
Жінка забажа льону, щоб сорочки прясти .. та дочкам плахіт або свит (Г. Квітка-Основ'яненко);
За два роки Марина надбала повну скриню всякого добра: і платків, і рушників, і юпок, і плахот, ще й кожушанку добру (Панас Мирний);
Вдарив у гарячі ніздрі прілий запах .. кашемірових хусток і гарусових червоних плахт (І. Цюпа).
2. Картата декоративна тканина.
Сьогодні в торговельну сітку відправлено чергову партію продукції – 7 тисяч метрів плахти (з газ.).
3. Покривало або килим з такої тканини.
Внизу під портретом на підвіконні, застеленому картатою плахтою, розкладено книжки (А. Головко);
Біля стіни стояло ліжко.., над ліжком на стіні барвиста плахта (О. Бойченко);
* У порівн. Далі, все далі! он латані ниви, Наче плахти, – навкруги розляглись (Леся Українка);
Котились густі клуби пилу, осідаючи сірою плахтою по снігу (І. Франко).
(1) Хреща́та пла́хта – те саме, що хреща́тка.
Значення в інших словниках
- плахта — Покривало [IV] Словник з творів Івана Франка
- плахта — пла́хта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- плахта — Пла́хта. Полотняний мішок, чохол. Несесери з накритєм до стола, пуделка на капелюхи мужескі і дамскі, піхви на парасолі, ремінці до клунків, плєди і плахти на плєди і шуби (Б., 1899, рекл.) // порівн. пол. płachta — 1) полотнище, парусина, 2) велика шматок полотна. Українська літературна мова на Буковині
- плахта — СПІДНИЦЯ, зн. плахтина; (на стіні) килим, (на ліжку) покривало. Словник синонімів Караванського
- плахта — -и, ж. 1》 Жіночий одяг типу спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ перев. вовняної картатої тканини. 2》 Картата декоративна тканина. 3》 Покривало або килим із такої тканини. 4》 В західних областях України – верхній одяг з полотна. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плахта — Пла́хта, -ти; пла́хти́, пла́хо́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- плахта — пла́хта: ◊ широко як пла́хта і тонко як ни́тка ірон. про пронос, дизентерію (ст)|| = бігунка Лексикон львівський: поважно і на жарт
- плахта — Жіночий поясний одяг, зшитий з двох довгих пілок вовняної тканини, витканої з різнокольорової пряжі; називають за кольором: синятка, червчатка; за формою орнаменту: кватирчаста, хрещата, картата, клітчаста; за малюнком: степова, мотилівка... Універсальний словник-енциклопедія
- плахта — КИ́ЛИМ (тканий, набивний тощо, найчастіше ворсистий, з візерунками виріб для вкривання підлоги, оздоблювання стін і т. ін.); КОЦ (КОЦЬ) розм. (ворсовий пристрижений однобічний); ЛІ́ЖНИК (кустарний); ПЛА́ХТА, ПЛАХТИ́НА (з картатої декоративної тканини). Словник синонімів української мови
- плахта — ПЛА́ХТА, и, ж. 1. Жіночий одяг типу спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ переважно вовняної картатої тканини. Продай, милий, дві телички, Та справ мені дві спіднички, Щоб я в плахті не ходила, Щоб я людей не смішила (Чуб. Словник української мови в 11 томах