1. Словник української мови в 11 томах

плахта

ПЛА́ХТА, и, ж.

1. Жіночий одяг типу спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ переважно вовняної картатої тканини.

Продай, милий, дві телички, Та справ мені дві спіднички, Щоб я в плахті не ходила, Щоб я людей не смішила (Чуб., V, 1874, 1074);

Жінка забажа льону, щоб сорочки прясти.. та дочкам плахіт або свит (Кв.-Осн., II, 1956, 9);

За два роки Марина надбала повну скриню всякого добра: і платків, і рушників, і юпок, і плахот, ще й кожушанку добру (Мирний, III, 1954, 68);

Вдарив у гарячі ніздрі прілий запах.. кашемірових хусток і гарусових червоних плахт (Цюпа, Три явори, 1958, 46).

2. Картата декоративна тканина.

Сьогодні в торговельну сітку відправлено чергову партію продукції — 7 тисяч метрів плахти (Веч. Київ, 22.ХІ 1958, 1).

3. Покривало або килим з такої тканини.

Внизу під портретом на підвіконні, застеленому картатою плахтою, розкладено книжки (Головко, II, 1957, 450);

Біля стіни стояло ліжко.., над ліжком на стіні барвиста плахта (Бойч., Молодість, 1949, 285);

*У порівн. Далі, все далі! он латані ниви, Наче плахти, — навкруги розляглись (Л. Укр., І, 1951, 14);

Котились густі клуби пилу, осідаючи сірою плахтою по снігу (Фр., III, 1950, 270).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плахта — Покривало [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. плахта — пла́хта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. плахта — Пла́хта. Полотняний мішок, чохол. Несесери з накритєм до стола, пуделка на капелюхи мужескі і дамскі, піхви на парасолі, ремінці до клунків, плєди і плахти на плєди і шуби (Б., 1899, рекл.) // порівн. пол. płachta — 1) полотнище, парусина, 2) велика шматок полотна. Українська літературна мова на Буковині
  4. плахта — СПІДНИЦЯ, зн. плахтина; (на стіні) килим, (на ліжку) покривало. Словник синонімів Караванського
  5. плахта — -и, ж. 1》 Жіночий одяг типу спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ перев. вовняної картатої тканини. 2》 Картата декоративна тканина. 3》 Покривало або килим із такої тканини. 4》 В західних областях України – верхній одяг з полотна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. плахта — Пла́хта, -ти; пла́хти́, пла́хо́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. плахта — ПЛА́ХТА, и, ж. 1. Жіночий одяг типу спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ переважно вовняної картатої тканини. Продай, милий, дві телички, Та справ мені дві спіднички, Щоб я в плахті не ходила, Щоб я людей не смішила (П. Словник української мови у 20 томах
  8. плахта — пла́хта: ◊ широко як пла́хта і тонко як ни́тка ірон. про пронос, дизентерію (ст)|| = бігунка Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. плахта — Жіночий поясний одяг, зшитий з двох довгих пілок вовняної тканини, витканої з різнокольорової пряжі; називають за кольором: синятка, червчатка; за формою орнаменту: кватирчаста, хрещата, картата, клітчаста; за малюнком: степова, мотилівка... Універсальний словник-енциклопедія
  10. плахта — КИ́ЛИМ (тканий, набивний тощо, найчастіше ворсистий, з візерунками виріб для вкривання підлоги, оздоблювання стін і т. ін.); КОЦ (КОЦЬ) розм. (ворсовий пристрижений однобічний); ЛІ́ЖНИК (кустарний); ПЛА́ХТА, ПЛАХТИ́НА (з картатої декоративної тканини). Словник синонімів української мови