плаїчок

ПЛАЇЧО́К, чку́, ч., діал.

Зменш.-пестл. до пла́їк.

Ось вузенький, не видний в траві плаїчок – ним тягнеться безпереривна [безперервна] лента [стрічка] постатей (Г. Хоткевич).

Значення в інших словниках

1. плаїчок — плаїчо́к іменник чоловічого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. плаїчок — -чку, ч., діал. Зменш.-пестл. до плаїк.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плаїчок — ПЛАЇЧО́К, чку́, ч., діал. Зменш.-пестл. до пла́їк. Ось вузенький, не видний в траві плаїчок — ним тягнеться бгзпереривна лента постатей (Хотк., II, 1966, 63).  Словник української мови в 11 томах
4. плаїчок — Плай, плая м. 1) Горная тропинка. Шух. І. 76. Вх. Зн. 49. Ковала мі зазуленька на плуг, на плаї. Гол. І. 176. 2) Рядъ. Вх. Зн. 49. ум. плаїчок. Шух. І. 39, 76. Ід бичок у плаїчок. Шух. І. 201.  Словник української мови Грінченка