плекатися
ПЛЕКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок.
1. Виростати в добрих умовах; викохуватися.
Пречудово скот плекався, всім на диво родив хліб (І. Франко);
// перен. Виховуватися, прищеплюватися.
– Мені здається, що нема ні в чім утрати, коли плекається добрий смак (О. Кобилянська).
2. Пас. до плека́ти 1, 2.
Волею людей, працею людей плекаються високі врожаї (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)