Словник української мови у 20 томах

плескання

ПЛЕСКА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. плеска́ти і плеска́тися і звуки, утворювані цією дією.

Вперед, кораблю! Не страшне Плескання вод у млі (П. Грабовський);

Закриєш очі – і встають в уяві .. міста шумливі, села прибережні, плескання хвиль, над ними лет чайок (І. Гончаренко);

У березі ж – сріблиста мла. Тріпочуть із простинь навіски... І голі бронзові тіла, і сміх, і плескання, і блиски... (П. Тичина);

Спів скінчився. Молоде товариство надгородило співця плесканням (Леся Українка);

Хіба і думати міг Євген після отих щирих обіймів [союзників], поцілунків, плескання по плечах, безперервного клацання фотоапаратів, що знову доведеться сидіти за колючим дротом [табору для переміщених осіб]?! (Н. Рибак).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. плескання — плеска́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. плескання — див. аплодисменти; плескіт; хлюпання  Словник синонімів Вусика
  3. плескання — -я, с. Дія за знач. плескати і плескатися і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. плескання — Плеска́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. плескання — ПЛЕСКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. плеска́ти і плеска́тися і звуки, утворювані цією дією. Вперед, кораблю! Не страшне Плескання вод у млі (Граб., І, 1959, 232); Закриєш очі — і встають в уяві..  Словник української мови в 11 томах
  6. плескання — Плеска́ння, -ня с. 1) Хлопаніе въ ладоши. 2) Выдѣлываніе ковриги хлѣба. Чуб. I. 267. см. випліскувати 2.  Словник української мови Грінченка