плескання
ПЛЕСКА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. плеска́ти і плеска́тися і звуки, утворювані цією дією.
Вперед, кораблю! Не страшне Плескання вод у млі (П. Грабовський);
Закриєш очі – і встають в уяві .. міста шумливі, села прибережні, плескання хвиль, над ними лет чайок (І. Гончаренко);
У березі ж – сріблиста мла. Тріпочуть із простинь навіски... І голі бронзові тіла, і сміх, і плескання, і блиски... (П. Тичина);
Спів скінчився. Молоде товариство надгородило співця плесканням (Леся Українка);
Хіба і думати міг Євген після отих щирих обіймів [союзників], поцілунків, плескання по плечах, безперервного клацання фотоапаратів, що знову доведеться сидіти за колючим дротом [табору для переміщених осіб]?! (Н. Рибак).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плескання — плеска́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- плескання — див. аплодисменти; плескіт; хлюпання Словник синонімів Вусика
- плескання — -я, с. Дія за знач. плескати і плескатися і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плескання — Плеска́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- плескання — ПЛЕСКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. плеска́ти і плеска́тися і звуки, утворювані цією дією. Вперед, кораблю! Не страшне Плескання вод у млі (Граб., І, 1959, 232); Закриєш очі — і встають в уяві.. Словник української мови в 11 томах
- плескання — Плеска́ння, -ня с. 1) Хлопаніе въ ладоши. 2) Выдѣлываніе ковриги хлѣба. Чуб. I. 267. см. випліскувати 2. Словник української мови Грінченка