1. Словник української мови Грінченка

плескання

Плеска́ння, -ня

с.

1) Хлопаніе въ ладоши.

2) Выдѣлываніе ковриги хлѣба. Чуб. I. 267. см. випліскувати 2.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плескання — плеска́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. плескання — див. аплодисменти; плескіт; хлюпання Словник синонімів Вусика
  3. плескання — -я, с. Дія за знач. плескати і плескатися і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. плескання — Плеска́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. плескання — ПЛЕСКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. плеска́ти і плеска́тися і звуки, утворювані цією дією. Вперед, кораблю! Не страшне Плескання вод у млі (П. Грабовський); Закриєш очі – і встають в уяві .. Словник української мови у 20 томах
  6. плескання — ПЛЕСКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. плеска́ти і плеска́тися і звуки, утворювані цією дією. Вперед, кораблю! Не страшне Плескання вод у млі (Граб., І, 1959, 232); Закриєш очі — і встають в уяві.. Словник української мови в 11 томах