плескуватий

ПЛЕСКУВА́ТИЙ, ПЛИСКУВА́ТИЙ, а, е.

Те саме, що плеска́тий.

Верх гори рівний, навіть плискуватий (І. Нечуй-Левицький);

На голові в нього – сірий, плескуватий капелюх (В. Козаченко);

Ось під водою навпростець пливе медуза плискувата, слизька, м'яка, як холодець (Н. Забіла);

На плескуватому, мов варениця, обличчі лисніла догідлива посмішка (А. Хижняк);

І ось його кочережка готова. Вона плескувата, .. подзьобана невправними ударами молотка (І. Сенченко).

Значення в інших словниках

1. плескуватий — плескува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. плескуватий — плискуватий, -а, -е. Те саме, що плескатий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плескуватий — ПЛО́СКИЙ (про тіло, обличчя — позбавлений звичайних округлостей, опуклостей), ПЛАСКИ́Й, ПЛЕСКА́ТИЙ (ПЛИСКА́ТИЙ), ПЛАСКУВА́ТИЙ, ПЛЕСКУВА́ТИЙ (ПЛИСКУВА́ТИЙ), ПЛЕСКОВА́ТИЙ (ПЛИСКОВА́ТИЙ), ПРИПЛЕ́СКАНИЙ, РОЗПЛЕ́СКАНИЙ (перев. про ніс); РІ́ВНИЙ (про лоб).  Словник синонімів української мови
4. плескуватий — ПЛЕСКУВА́ТИЙ, ПЛИСКУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що плеска́тий. Верх гори рівний, навіть плискуватий (Н.-Лев., І, 1956, 383); На голові в нього — сірий, плескуватий капелюх (Коз.  Словник української мови в 11 томах