Словник української мови у 20 томах

плетениця

ПЛЕТЕНИ́ЦЯ, і, ж.

1. Вінок, гірлянда.

Але стане вінцем лиш тоді плетениця тернова, коли вільна душею людина по волі квітчається терном (Леся Українка);

І плетеницею з волошок голубих, Немов короною, вінчають ловко їх (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича);

// перен. Складне переплетення чого-небудь (дій, процесів, станів і т. ін.).

Зіна швидко одяглась .. В плетениці думок, що бентежили її всю ніч, виділялась одна – світла (О. Гуреїв).

2. Низка однорідних подій, явищ і т. ін.

Під фрескою мозаїка, що зображає цілу плетеницю містерій в пам'ять Адоніса (Леся Українка);

Плетениця улюблених святок Наступила в селі од Різдва (Т. Масенко).

3. етн. Фігура в танцях, іграх.

Ой нумо, нумо у шума гуляти, шума заплітати! Заплетем плетеницю (Сл. Б. Грінченка);

Для ігор “Огірочки” і “Горобейко” характерне вже не коло, а “плетениця”, коли передня пара, взявшись за руки, перебігає під піднятими руками останніх пар (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. плетениця — плетени́ця іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. плетениця — Вінок, ґірлянда; (думок) плетиво, (предметів) низка, ряд, ґирилиця.  Словник синонімів Караванського
  3. плетениця — див. кошик  Словник синонімів Вусика
  4. плетениця — -і, ж. 1》 Вінок, гірлянда. || перен. Складне переплетення чого-небудь (дій, процесів, станів і т. ін.). 2》 Низка однорідних подій, явищ і т. ін. 3》 етн. Фігура в танцях, іграх.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. плетениця — Плетени́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. плетениця — ПЕРЕПЛЕ́ТЕННЯ (щось переплетене), ПЕРЕПЛЕТІ́ННЯ, СПЛЕ́ТЕННЯ, ПЛЕ́ТЕННЯ, ПЛЕТІ́ННЯ, СПЛЕТІ́ННЯ, ПЛЕ́ТИВО, ПЛУТАНИ́НА, ПЛУТАНИ́ЦЯ розм., ПЛУ́ТАНКА розм., ЗА́ПЛУТ діал. (щось переплутане); ПЛЕТЕНИ́ЦЯ (про події, явища тощо); ХИТРОСПЛЕТІ́ННЯ книжн.  Словник синонімів української мови
  7. плетениця — ПЛЕТЕНИ́ЦЯ, і, ж. 1. Вінок, гірлянда. Але стане вінцем лиш тоді плетениця тернова, коли вільна душею людина по волі квітчається терном (Л. Укр., І, 1951, 189); І плетеницею з волошок голубих, Немов короною, вінчають ловко їх (Міцк., П. Тадеуш, перекл.  Словник української мови в 11 томах
  8. плетениця — Плетениця, -ці ж. 1) Плетенка. 2) Особаго рода фигуры при игрѣ въ шума. Ой нумо, нумо у шума гуляти, шума заплітати! Заплетем плетеницю. Грин. III. 103.  Словник української мови Грінченка