плетиво
ПЛЕ́ТИВО, а, с.
1. рідко. Дія за знач. плести́.
Такі ж берестові постоли, дідового плетива, й на Сергієві (Ю. Мушкетик).
2. Що-небудь сплетене, переплетене.
Там є чудова, тиха затока з химерним плетивом куширу, з заростями латаття (О. Копиленко);
Червоніли в поріділому плетиві гілок кетяги глоду та горобини (В. Козаченко);
// Плетений мереживний виріб.
* У порівн. Пропускають [плащі] зимний вітер, наче плетива венецькі (Леся Українка);
// перен. Складне переплетення чого-небудь (дій, процесів, станів і т. ін.).
Те, що в нормальних умовах Ольга вважала б за чисто випадкове, тепер в'язалося в її уяві в одне суцільне плетиво причин і наслідків (Ірина Вільде).
3. Певний вид переплетення у плетеному виробі.
Ажурне плетиво використовується при виготовленні мережив для білизни, покривал, завіс і т. д (з навч. літ.).
◇ (1) Пле́тиво слів, ірон. – багатослівна (звичайно малозмістовна) манера висловлення.
Захоплення .. химерним плетивом слів робить твір важким для сприймання (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)