плив —
-у, ч., діал. Потік.
Великий тлумачний словник сучасної мови
плив —
ПЛИВ, у, ч., діал. Потік. Час плив своїм пливом (Вовчок, І, 1955, 328). ◊ Збива́ти (зби́ти) з пли́ву див. збива́ти.
Словник української мови в 11 томах
плив —
Плив, -ву м. 1) Теченіе. Час плив своїм пливом. МВ. ІІІ. 46. Чого Дясна у шив пошла? Шо крутиї гори. Грин. III. 74. 2) збити з пливу. Сбить съ толку. Усі одного зіб'ють з пливу. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка