плив

ПЛИВ, у, ч., діал. Потік.

Час плив своїм пливом (Вовчок, І, 1955, 328).

◊ Збива́ти (зби́ти) з пли́ву див. збива́ти.

Значення в інших словниках

1. плив — див. течія  Словник синонімів Вусика
2. плив — -у, ч., діал. Потік.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плив — ПЛИВ, у, ч., діал. Потік. Час плив своїм пливом (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
4. плив — Плив, -ву м. 1) Теченіе. Час плив своїм пливом. МВ. ІІІ. 46. Чого Дясна у шив пошла? Шо крутиї гори. Грин. III. 74. 2) збити з пливу. Сбить съ толку. Усі одного зіб'ють з пливу. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка