Словник української мови у 20 томах

пливун

ПЛИВУ́Н, а́, ч.

Перенасичені водою рихлі, дрібнозернисті породи (піски, суглинки тощо), здатні розпливатися, рухатися.

Глибина колодязя досягає майже 50 метрів .. На такій глибині прохідників чекають пливуни, тобто рідка маса з глини й піску (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пливун — пливу́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. пливун — -а, ч. Перенасичені водою розпушені, дрібнозернисті породи (піски, суглинки тощо), здатні розпливатися, рухатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пливун — Насичений водою піщаний шар ґрунту, що поводиться як рідина; утруднює ведення гірничих робіт.  Універсальний словник-енциклопедія
  4. пливун — ПЛИВУ́Н, а́, ч. Перенасичені водою рихлі, дрібнозернисті породи (піски, суглинки тощо), здатні розпливатися, рухатися. Глибина колодязя досягає майже 50 метрів.. На такій глибині прохідників чекають пливуни, тобто рідка маса з глини й піску (Рад. Укр., 20.VII 1962, 2).  Словник української мови в 11 томах