пливун

Насичений водою піщаний шар ґрунту, що поводиться як рідина; утруднює ведення гірничих робіт.

Значення в інших словниках

1. пливун — пливу́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. пливун — -а, ч. Перенасичені водою розпушені, дрібнозернисті породи (піски, суглинки тощо), здатні розпливатися, рухатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пливун — ПЛИВУ́Н, а́, ч. Перенасичені водою рихлі, дрібнозернисті породи (піски, суглинки тощо), здатні розпливатися, рухатися. Глибина колодязя досягає майже 50 метрів .. На такій глибині прохідників чекають пливуни, тобто рідка маса з глини й піску (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
4. пливун — ПЛИВУ́Н, а́, ч. Перенасичені водою рихлі, дрібнозернисті породи (піски, суглинки тощо), здатні розпливатися, рухатися. Глибина колодязя досягає майже 50 метрів.. На такій глибині прохідників чекають пливуни, тобто рідка маса з глини й піску (Рад. Укр., 20.VII 1962, 2).  Словник української мови в 11 томах