плин
ПЛИН, у, ч.
1. Дія за знач. пли́нути 1, 3–5.
Не хочу сну і супокою, Хай буде біг і плин, і лет (С. Крижанівський);
Закрутилась, плин свій стишила Хмарина (П. Дорошко);
Важкий подих обірвав плин думок (З. Тулуб);
Прощайте, вечори багряні, Річок неповторимий плин (А. Малишко);
Образ в повісті і романі .. росте поступово, і в плині довгої розповіді є стільки засобів для його руху, розвитку й зростання! (Ю. Смолич);
Їй уже було далеко за тридцять, .. але плин часу майже не позначився на жінці (П. Загребельний).
2. Маса води, потік, що рухається в якому-небудь напрямку.
Чавунні труби метрових діаметрів стояли вряд, всмоктували забарвлений льосовим мулом бурхливий плин води (Іван Ле);
Хвиля грала, неслася далі й далі, а вона стояла на березі і безнадійно дивилася на нестримний плин (М. Ю. Тарновський);
* У порівн. Біда, мов плин води, Зійшла з літами назавжди (П. Воронько);
// Маса, потік якої-небудь рідини, що безперервно ллється.
У шибку .. – Краплина некваплива, А потім шум, А потім плин, А потім буйна злива (П. Воронько).
3. перен. Безперервний рух маси, великої кількості кого-, чого-небудь.
Вона .. подивилася на швидкий плин трамваїв, автомашин (М. Чабанівський);
// Маса, велика кількість кого-, чого-небудь.
Та що це, що? .. Вже колії трамвая з обох боків, людей безмежний плин і вибухи... Хрещатик оживає... (В. Сосюра);
Худоба невпинним плином виповнила шлях (Н. Рибак).
4. діал. Рідина.
Показалася ропа, себто рідкий чорний плин з нафтовим запахом (І. Франко);
Неля взяла келишок .. і жадібно випила його. Хотіла запити чим-небудь той густий щипливий плин (Ірина Вільде).
Словник української мови (СУМ-20)