плинний

ПЛИ́ННИЙ, а, е.

1. Здатний плинути, плисти; рідкий.

Між огнищами .. снувалися незліченні ріки і потоки плинної смоли (І. Франко);

Багато .. несподіванок приховує в собі розтоплена, плинна сталь, а особливо, коли сто п'ятдесят тонн її вилито в таку складну узорчасту, багатогранну форму (В. Собко).

2. перен. Який плавно рухається, переміщується.

Гаврило .. пішов .. аж на ті горби, де в плинному мареві бовваніли свіжоскладені ряди кіп (Григорій Тютюнник).

3. перен. Який відзначається несталістю, нестійкістю; мінливий, непостійний.

Великий критик [М. Добролюбов] вбачав завдання митця в тому, щоб .. в образній формі відбивати не випадкове і плинне, а типові риси дійсності, типові характери (з газ.);

Плинна робоча сила.

4. перен. Плавний, рівний (про звуки, мову і т. ін.).

Плинна мелодія.

Значення в інших словниках

1. плинний — пли́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. плинний — Рідкий, текучий, рухомий; П. минущий, с. скороминущий, швидкоплинний; П. мінливий, непостійний; (- мелодію) пливучий,плавний.  Словник синонімів Караванського
3. плинний — -а, -е. 1》 Здатний плинути, плисти; рідкий. 2》 перен. Який плавно рухається, переміщується. 3》 перен. Який відзначається несталістю, нестійкістю; мінливий, непостійний. Плинна робоча сила. 4》 перен. Плавний, рівний (про звуки, мову і т. ін.). Плинна мелодія.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. плинний — Пли́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. плинний — ПЛА́ВНИЙ (про рухи, мовлення тощо — нешвидкий, без різких переходів), ПЛАВКИ́Й, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, ПЛИВУ́ЧИЙ (перев. про звуки); ОКРУ́ГЛИЙ, М'ЯКИ́Й, ПЛАСТИ́ЧНИЙ, ЕЛАСТИ́ЧНИЙ, ЛЕГКИ́Й, ГРАЦІО́ЗНИЙ (про рухи); ПЛИ́ННИЙ, РІ́ВНИЙ (перев. про мовлення).  Словник синонімів української мови
6. плинний — ПЛИ́ННИЙ, а, е. 1. Здатний плинути, плисти; рідкий. Між огнищами.. снувалися незліченні ріки і потоки плинної смоли (Фр., II, 1950, 123); Багато..  Словник української мови в 11 томах