плинний

Рідкий, текучий, рухомий; П. минущий, с. скороминущий, швидкоплинний; П. мінливий, непостійний; (- мелодію) пливучий,плавний.

Значення в інших словниках

1. плинний — пли́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. плинний — -а, -е. 1》 Здатний плинути, плисти; рідкий. 2》 перен. Який плавно рухається, переміщується. 3》 перен. Який відзначається несталістю, нестійкістю; мінливий, непостійний. Плинна робоча сила. 4》 перен. Плавний, рівний (про звуки, мову і т. ін.). Плинна мелодія.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плинний — Пли́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. плинний — ПЛИ́ННИЙ, а, е. 1. Здатний плинути, плисти; рідкий. Між огнищами .. снувалися незліченні ріки і потоки плинної смоли (І. Франко); Багато ..  Словник української мови у 20 томах
5. плинний — ПЛА́ВНИЙ (про рухи, мовлення тощо — нешвидкий, без різких переходів), ПЛАВКИ́Й, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, ПЛИВУ́ЧИЙ (перев. про звуки); ОКРУ́ГЛИЙ, М'ЯКИ́Й, ПЛАСТИ́ЧНИЙ, ЕЛАСТИ́ЧНИЙ, ЛЕГКИ́Й, ГРАЦІО́ЗНИЙ (про рухи); ПЛИ́ННИЙ, РІ́ВНИЙ (перев. про мовлення).  Словник синонімів української мови
6. плинний — ПЛИ́ННИЙ, а, е. 1. Здатний плинути, плисти; рідкий. Між огнищами.. снувалися незліченні ріки і потоки плинної смоли (Фр., II, 1950, 123); Багато..  Словник української мови в 11 томах