плита
ПЛИТА́, и́, ж.
1. Великий плоский (перев. прямокутний) з гладенькою поверхнею шматок каменю, металу і т. ін.
Ясько мав собі .. функцію – розтирати фарби на кам'яних плитах (І. Франко);
Стіл фрезерного верстата – це чавунна плита (з навч. літ.);
// Такий шматок, оброблений для настилання тротуарів, площ, облицювання стін і т. ін.
Чи не піти до міста? Ще здалеку радо стрічаю рожеві плити міської площі (М. Коцюбинський);
На березі Іст-рівера будинок, Мов обеліск з гранітних плит і скла (Л. Дмитерко);
Облицювальна плита;
// Надмогильний пам'ятник.
Почувши, що його престарезний батько вже вмер.., Дашкович звелів зробить залізну плиту на його могилу (І. Нечуй-Левицький);
Поховали його на високій горі, .. поклавши на могилі важку чавунну плиту з написом (В. Кучер);
Могильна плита;
Надгробна плита.
2. Вид кухонної печі, накритої чавунною дошкою або плахою з конфорками.
Чоловік у білому попереднику й білій шапці на голові проворно вимішував щось у макітерці на пригашеній уже плиті (Л. Яновська);
В кухні топилася плита (Ю. Яновський).
3. геол. Великі ділянки земної кори, утворені з найдавніших відкладів – метаморфічних сланців і магматичних порід.
Значна частина площі всіх океанів (близько 40 процентів) складається з океанічних плит (з наук.-попул. літ.);
Волино-Подільська плита.
(1) Га́зова плита́ – нагрівальний прилад (перев. для приготування їжі) у вигляді невеликого металевого стола з двома або більше пальниками, в яких згоряє газ.
Біля газової плити стояв мішок з картоплею; в старій шафі з навстіж одчиненими дверцятами виднілись торбинки (Є. Гуцало);
(2) Електри́чна плита́ – електричний нагрівальний прилад, на який ставлять посуд для готування їжі.
На електричній плиті шкварчало дві сковороди, булькотів кофейник, а я, як диригент опери, завзято орудував дерев'яною мішалкою (У. Самчук).
Словник української мови (СУМ-20)