плодовитий
ПЛОДОВИ́ТИЙ, а, е.
1. Який дає або здатний давати багато плодів (про рослини).
Ми одержали .. плодовиті гібриди між житом і різними видами пирію (з наук. літ.);
// Який швидко розмножується, дає численне потомство (про тварин, рідше про людей).
Більшість риб дуже плодовита. Карась, наприклад, відкладає до 300 тисяч ікринок (з газ.);
Плодовитий рід;
// Родючий (про землю).
– Земля плодовита, небо лагідне, води рибні, люд тихий і до праці навиклий, – отсе, мої панство, .. ресурси, природні жерела [джерела] багатства (І. Франко);
Плодовиті поля.
2. перен. Те саме, що плі́дний 3.
Олесь Донченко був винятково плодовитим письменником, він написав дуже багато книг (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)